Водяні насоси для заміської ділянки

В одній відомій жартівливій пісні є такі слова: "А без води, і ні туди, і не сюди". Як ніде ця пісенна фраза актуальна на заміській ділянці, де дійсно вода потрібна завжди і, до того ж, у великих кількостях. Величезну роль у безперебійному постачанні водою будь-якої ділянки чи садові шість соток або повноцінний заміський будинок грає правильно підібраний водяний насос.

Усі водяні насоси, призначені для використання в побуті, за своїм призначенням та типом виконання поділяються на занурювальні(свердловинні та колодязні) і поверхневі (садові універсальні, напірні).

Занурювальні насоси - це насоси, які працюють при повному або частковому зануренні корпусу у воду. Сама область їх застосування має на увазі наявність надійної ізоляції всієї електричної та електронної «начинки». У конструкції таких насосів є деталі, виконані з нержавіючої сталі та міцних водостійких полімерів.

свердловинні насоси, або як ще їх називають, глибинні насоси призначені для підйому води з артезіанських свердловин і відрізняються високою потужністю і великим напором води, що подається. Глибинні насоси є циліндровими пристроями діаметром не більше 100 мм і довжиною 500-2500 мм, корпус яких виготовлений з алюмінію або нержавіючої сталі.

Щоб забезпечити подачу води з великої глибини, при жорсткому обмеженні габаритів, конструктори насосів свердловин були змушені розробити складні багатоступінчасті системи всмоктування, що зрештою вплинуло і на вартість таких насосів. 
Проте альтернативи «глибинникам» немає, адже звичайні водяні насоси можуть піднімати воду з глибини, що не перевищує 10 метрів.

колодязні насоси за своїм принципом роботи та за конструкторськими особливостями схожі з глибинними. Але вони не мають того жорсткого обмеження в габаритах. Тому вони, за більшої продуктивності коштують набагато дешевше свердловинних насосів. Область використання «колодезників» не обмежується лише колодязями, вони успішно застосовуються для подачі води з різних природних водойм.

Через сильну тягу їх не рекомендується наближати до дна колодязя або водойми на глибину менше одного метра. Інакше пісок та мул будуть засмоктуватись у систему, що не найкращим чином позначиться на якості води, та й самому механізму насоса – це явно не піде на користь.

Поверхневі насоси відрізняються від занурювальних головним чином тим, що основний корпус насоса віддалений від джерела води. Проте існує можливість закріплення їх на спеціальному плоту. Наприклад, у тих випадках, коли біля берега водоймища багато водоростей і мулисте дно.

У більшості випадків конструкція таких насосів нескладна, тому вартість їх невисока. Універсальні поверхневі насоси використовуються як для подачі питної води, так і для господарських потреб, наприклад, для поливу.

Для забезпечення безперебійного водопостачання, дорожчі моделі оснащуються гідроакумулятором та контролюючою автоматикою, такі насоси називають напірними. Використовують їх як для звичайного водопостачання, але й постійного зрошення ділянки. Автоматика для насосів запобігає перевантаженню двигуна у разі непередбаченого перетискання шланга або іншої несправності. Автоматика зупинить двигун доти, доки проблему не буде усунуто.

Схожим чином система працюватиме і за постійного водопостачання. Поки кран закритий, двигун буде вимкнений, але як тільки кран буде відкритий, відразу ввімкнеться двигун і почнеться подача води. Гідроакумулятор у системі відіграє роль резервного джерела води. Коли потрібно невелика кількість води, двигун насоса може і не включатися, а подача здійсниться з резерву гідроакумулятора.

За принципом дії всі насоси поділяються на відцентрові и вібраційні. В основі конструкції відцентрових насосів лежить обертове колесо (їх може бути кілька) з лопатями, завдяки яким відбувається подача рідини.

Вібраційні насоси працюють за мембранним принципом. З одного боку мембрани знаходиться камера, заповнена водою, з іншого вібруючий механізм, що змушує мембрану періодично деформуватися. Завдяки цим деформаціям рідина виштовхується з камери та засмоктується нова порція.

Двигуни всіх насосів охолоджуються рідиною, що перекачується, та й усі механізми самого насоса «змазуються» тією ж рідиною. Тому робота насоса «в неодружену» (без води) може призвести до його несправності. Не допускається замерзання води в корпусі насоса. Перед тим, як визначити насос на зимове зберігання, необхідно злити з корпусу всю рідину.